субота, 23 листопада 2013 р.

Із зажурою прийшла матуся до хати,
«Чим сьогодні я вас буду,діти, годувати?
Все забрали із комори,вивезли худобу
Залишили у селі якуюсь хворобу»
Я сьогодні лободу з корою варила.
Завтра піду ще у поле,лиш би була сила.
Може знайду колосок,може два знайдеться
Ізотремо на камінні- коровай спечеться,
На сльозах замісим тісто, спечемо у печі
А тим часом в ліс – по дрова, холодно малечі!

Щоб дійти, не впасти долу посеред дороги,
Боже правий, за що кара, за що спухлі ноги?
А на дворі моросить,пробирає холод,
По Вкраїні ходить смерть, і лютує голод…
У сусіди хтось помер,кладуть на підводу.
Чи піти онде над став, кинутись у воду?
Хто же дітонькам тоді принесе поїсти?
Ой,стомилися йдучи,треба хоч присісти.
А як сяду то засну, засну вже на віки!
Сила тане, а ще холод сплющує повіки.

Вдарив дзвін. Іще хоронять дорослі та діти,
Умирають цілі сімї, нікому возити.
Уже й круки по селу бандою не ходять.
Кажуть, в місті є їда, дітей туди водять.
У дитдоми  заберуть, лишень би пожили,
Нехай краще у чужих,а не у могили.

Що за люди? Звідки взялись? Хто наслав се лихо?
В хаті темно,дитя плаче,їсти просить тихо.
Ручки,ніжки сірничками, з одежини – шмати,
Лише очі промовляють : «Дай поїсти,мати!»
Ще хвилину подивлюся – серце розірветься!
А дзвін кличе на біду, лиш біда озветься.
Рік голодний,тридцять другий,прийшов межи люди.
Москаль пхає револьвера,тиця межи груди.
За Москвою посіпаки,як собачі зграї.
Боже,дай же нашим дітям пожити хоч в раї!

А на дворі моросить,пробирає холод.
По Вкраїні ходить смерть,

І лютує  голод………

ПАМЯТАЄМО!       СУМУЄМО!          ВШАНОВУЄМО!
                        

Немає коментарів:

Дописати коментар